У вівторок, 7 лютого, Міністерство фінансів України позичило у банків під 4,25% долари, за які вкладникам дають менше ніж 1%.
Уряд збільшив регулярні запозичення на внутрішньому борговому ринку: 7 лютого Мінфін розмістив свої облігації внутрішньої держпозики на загальну суму 12,4 млрд грн, що на 17% вище за показник минулого тижня (10,6 млрд грн).
Найкраще чиновникам вдалося розмістити свої ОВДП у доларі — банкам нікуди подіти доларові депозити населення (мало кредитують експортерів), тому вони охоче розкуповують папери уряду в цій валюті під 4,25%, тоді як населенню платять за доларовими вкладами 0,5 -8% Річних. Уряд зараз сильно потребує американської валюти, оскільки минулого четверга, 2 лютого, погасив у цій валюті своїх держоблігацій на $347,3 млн і ще не зміг перекрити велику виплату. Вчора це також не вдалося повною мірою: нових ОВДП Мінфін розмістив лише на $173,95 млн, хоча раніше віддав кредиторам $347,3 млн.
Також уряд зміг учора провести велике залучення коштів через дворічні гривневі ОВДП (на 2,3 роки) – на 5,7 млрд грн під 19,75%. Щоправда, у цьому випадку немає жодної заслуги Мінфіну: йому допоміг Національний банк, який включив цей папір до трійки своїх привілейованих цінних паперів, до свого бенчмарку під обов'язкові резерви банків, які підняв у 2023 році. З одного боку НБУ натиснув на банки адміністративно, а з іншого дав можливість формувати резерви до 50% за рахунок держоблігацій, які банки тепер і розкуповують.
До речі, банки готові були взяти дворічні ОВДП одразу на 32,5 млрд грн, проте Мінфін узяв лише 5,7 млрд грн. Відомство не хоче, щоб потім у травні 2023 року за раз доводилося погашати кредиторам понад 20 млрд грн.
А ще в уряді розуміють, що банки невдовзі перестануть розкуповувати держоблігації під резерви. Адже банки набрали привілейованих ОВДП десь на 50 млрд грн, а всього за розрахунками НБУ їм знадобиться близько 140 млрд. Тож ще кілька великих продажів держоблігацій – і їх знову братимуть з небажанням, як це неодноразово було у 2022 році. Тоді банки не хотіли скуповувати боргові папери Кабміну, і їх змушений був купувати Нацбанк, який таким чином за рік провів емісію гривні на 400 млрд грн.
Тож незабаром владі знову доведеться робити непростий вибір: помітно підвищувати ставки за своїми ОВДП і піднімати вартість держборгу або повертатися до емісії гривні через держоблігації. Хоча останнє чиновники обіцяли не робити МВФ, що чітко виписано у меморандумі Міжнародного валютного фонду.
Вчорашнє розміщення ОВДП пройшло з таким результатом:
• на 5,7 млрд грн – гривневих держоблігацій на 2,3 роки під 19,75% річних;
• на 50,4 млн грн – гривневих держоблігацій на 7 місяців під 15% річних;
• на 13,9 млн грн – гривневих держоблігацій на 1,8 року під 19,5% річних;
• на $173,95 млн - доларових держоблігацій на 5 місяців під 4,25% річних;
• на 6,8 млн євро – держоблігацій у євро на 6 місяців під 2,5% річних.
Раніше "Країна" повідомляла, що Міністерство фінансів знайшло дієвий спосіб спонукати банки купувати ОВДП - за допомогою Нацбанку.
Також ми писали, що наприкінці січня НБУ різко посилив вимоги до резервів банків.